Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
