Критичний момент для Путіна Країна-агресор розпочала літній наступ на сході України, поступово просуваючись вперед завдяки чисельній перевазі в армії та озброєнні. Проте найближчі місяці можуть стати критичними для російського диктатора Путіна у його спробах змусити Київ до поступок.
Про це пише The Washington Post.
Йдеться про те, що за останні два роки російські сили не досягли значного прориву. Причину цього фахівці вбачають у слабкому стані збройних сил РФ.
Видання наводить слова російського експерта з військових питань Яна Матвєєва, який вважає, що літня кампанія навряд чи принесе стратегічний успіх, хоча окупаційні війська можуть зайняти кілька тисяч квадратних кілометрів. Він зазначає, що зараз російська армія не здатна проводити складні бойові операції через низький рівень розвідки, корупцію, проблеми з логістикою та відсутність належної підготовки. “Ця тактика [масового штурму] – єдине, на що здатні російські військові на цей момент. І це дуже негуманно, тому що фактично мертвими людьми торгують за територію. Те, що ми зараз маємо в російській армії, – це багато солдатів, але вони не мають ніякої підготовки”, – зазначає Матвєєв. А, зважаючи на те, що пишуть незалежні російські медіа та військові блогери, нинішній стан армії РФ демонструє культуру командування, в якій поширена фальсифікація звітів про захоплення населених пунктів, а солдатів кидають у так звані “м’ясні атаки”. “Командирів часто називають корумпованими – вони вимагають хабарі, щоб врятувати солдатів від смертельних атак, і впроваджують режими покарання, в тому числі саджають солдатів у клітки або “обнуляють” їх, тобто вбивають або посилають на самогубні атаки. Результатом, за словами цих блогерів, є низький моральний дух, дезертирство і широке розповсюдження пияцтва та наркоманії серед російських солдатів”, – пише WP. Видання також посилається на одного з російських блогері під псевдонімом “Філолог у засідці”, який вказує, що обговорення бойової потужності чи патріотизму позбавлене сенсу, адже війська щодня мають справу з гострою нестачею ресурсів. “Поки солдат змушений витрачати половину своєї зарплати на картоплю, цибулю і моркву, молоко і м’ясо, безпілотники та інкубатори, бронежилети і нормальну форму, зброю і патрони, генератори і бензин для них, Starlinks і звичайні радіостанції і ретранслятори, він не сприйме “патріотизм”, який йому агресивно нав’язують”, – зазначив він. Російські військові у соцмережах також висловлюють невдоволення з приводу неправдивих заяв командування. Наприклад, у червні в офіційних звітах передчасно оголосили про взяття під контроль села Комар у Донецькій області, хоча блогери назвали це брехнею.
Окрім цього, Telegram-канали публікують численні відео, де солдати скаржаться на те, що навіть важкопоранених повертають на фронт.
WP також зазначає, що, незважаючи на складні умови, кількість новобранців у РФ продовжує зростати завдяки високим зарплатам і преміям, що можуть перевищувати 3 млн руб. (близько 38 тис. дол. США). Апетити диктатора зростають У той же час свою оцінку ситуації дають українські військові експерти, які переважно схиляються до думки про те, що активні бойові дії з боку Росії на території України не можна вважати повністю невдалими. Хоч просування йде повільно, проте, на жаль, перевага наразі не на боці української сторони.
Про це під час ефіру на Київ24 заявив військовий аналітик Олександр Шульман.
Він звернув увагу на те, що всередині Росії пропагандистська машина продовжує активно розпалювати патріотизм, створюючи атмосферу впевненості у перемозі. Адже Кремль і далі прагне досягти серйозних змін на фронті.
А нещодавно висловлене твердження Путіна про те, що Україна та Росія – нібито “одне ціле”, свідчить про наміри Москви не обмежуватись окремими захопленими регіонами, а прагнути повної окупації всієї країни.
Шульман наголосив, що, незважаючи на особисті негативні риси Путіна, його заяви не слід сприймати як порожні. Адже він – кадровий офіцер КДБ, і його слова завжди мають певний підтекст.
А ось на думку колишнього речника Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, яку він висловив в ефірі “Еспресо”, серйозних змін, зокрема, на Сумському напрямку не передбачається. Попри значні перекидання сил та чисельну перевагу, російські підрозділи не зможуть прорвати українську оборону без масштабного поповнення особового складу.
Він додав, що нинішні дії російської армії нагадують торішню невдалу спробу прориву в Харківській області. Без суттєвого нарощування потужностей Росія не зможе змінити ситуацію на свою користь.
На Донеччині обстановка також залишається напруженою. Спостерігається поступ між Покровськом і Костянтинівкою, проте для повномасштабного штурму Краматорська, за оцінками аналітиків, армії РФ необхідно не менше ніж 100 тис. додаткових військових.
А основними слабкими місцями загарбників залишаються погана підготовка піхоти та надмірна розтягнутість сил по всій лінії фронту. Під “шумок” на Близькому Сході Поки міжнародна спільнота зосереджена на конфліктах у регіоні Близького Сходу та розвитку ядерної програми Ірану, а дипломатичні зусилля зупинилися, Москва посилює військовий тиск на Україну.
Про це повідомляє The Telegraph, зосередивши увагу на ризиках, про які мовчать світові лідери, і на викликах, до яких мають бути готові українці.
На думку військових аналітиків видання, Путін скористався тим, що інформаційний фокус міжнародної преси зрушив у бік Близького Сходу, і розширив свої військові амбіції майже без міжнародного спротиву.
На тлі провалу мирних ініціатив і безрезультатних спроб Трампа зрушити дипломатичний процес, російські війська розпочали активні дії на кількох напрямках одночасно. Зокрема, за повідомленнями прокремлівських ЗМІ, окупанти встановили майже повний контроль над останніми районами Луганщини. Якщо ця інформація підтвердиться, то Луганська область стане першою повністю захопленою після анексії Криму у 2014 році.
Крім того, поновилися атаки в районах Харкова та Сум. Ці напрямки раніше виявилися провальними для РФ у перші місяці вторгнення, але тепер армія намагається змінити хід подій.
Аналітик Інституту вивчення війни (ISW) Анжеліка Еванс вказує на зміну підходу Путіна до реалізації своїх цілей – він прагне розширити так звану “буферну зону”.
Про серйозність таких намірів свідчить і зростання кількості атак по цивільній інфраструктурі, щоб деморалізувати населення, змусити мешканців залишати прифронтові регіони, тим самим полегшуючи подальшу окупацію. “Багато з цих ударів спрямовані на підрив морального духу українців, а для деяких із цих поселень, що розташовані ближче до лінії фронту, – на спробі переконати людей піти та полегшити захоплення цих місць у майбутньому. Тут діють справді довгострокові цілі”, – зазначає Еванс. На фронті також помітне прискорення наступальних дій з боку РФ: у червні росіяни просунулись на 588 кв. км – це найбільший показник за останні 12 місяців. Водночас аналітики ISW підрахували, що за таких темпів для повного захоплення України Росії знадобиться близько 70 років.
Галина Гірак
Россия продолжает воевать, несмотря на мирную риторику
